Монтаж сонячних панелей на даху та на землі

Роботи на об’єктах у Чернігові та області: кріплення під ваш тип покриття, кабельні траси, заземлення, підключення до щита й запуск.

Панель однакова на будь-якому даху, а кріплення — ні. Спосіб фіксації добирають під покриття й конструкцію, бо саме від нього залежить, чи залишиться покрівля сухою через кілька років.

Що відбувається на об’єкті від огляду до передачі системи

Робота починається з огляду, а не з панелей. Дивимося покриття й те, що під ним: із чого зроблена несуча частина даху, з якою частотою стоять балки, у якому стані дошки під покриттям і скільки покрівлі років. Одночасно визначаємо вільні схили, місце під обладнання та шлях, яким піде кабель від даху до щита. Заміри роблять на місці — за фотографією видно далеко не все.

Далі ставлять кріплення. Під кожне покриття є свій вузол фіксації, і кожне місце проходу крізь покрівлю закривають ущільненням. На кронштейни лягають напрямні, на них — панелі, після чого панелі з’єднують у групи так, щоб напруга й струм відповідали інвертору.

Потім прокладають кабельні траси в захисних каналах, роблять заземлення конструкції та ставлять пристрої захисту від перенапруги. Останній етап на щиті — підключення інвертора й захисної апаратури; для цього напругу знімають, і час цієї паузи узгоджують заздалегідь.

Наприкінці систему вмикають, перевіряють режими та показання, а вам пояснюють, що куди підключено, як стежити за роботою й на що звертати увагу з часом. Об’єкт не вважається завершеним, поки ви не розумієте, чим саме користуєтеся.

Що перевіряємо на покрівлі до початку монтажу

Тип покриття: металочерепиця, профнастил, бітумна черепиця, шифер або пласка покрівля.
Стан і вік покрівлі — чи не доведеться знімати панелі заради ремонту під ними.
Крок і стан несучої конструкції: чи є до чого кріпитися і чи витримає вона додаткову вагу.
Орієнтація схилів, кут нахилу й затінення від дерев, димаря або сусідньої будівлі.
Шлях кабельної траси до щита: довжина, місця проходу крізь стіни, спосіб захисту.
Стан щита й заземлення: чи є місце під захисну апаратуру і куди підключати контур.

Частину цього видно з ваших фотографій, решту — лише на місці. Ці деталі визначають не стільки набір панелей, скільки обсяг робіт: іноді все зводиться до кріплень і кабелю, а іноді спершу треба привести до ладу щит або підготувати покрівлю.

Тому розмова про монтаж починається з покриття й конструкції даху, а не з бажаної кількості панелей.

напишіть нам в телеграм

Кріплення та герметизація важать не менше за самі панелі

Панель служить довго й уваги майже не потребує. Складнощі на таких об’єктах виникають не в ній, а там, де конструкція торкається покрівлі.

Що насправді тримає панелі
Панелі лежать не на покритті, а на напрямних, які через кронштейни спираються на несучу конструкцію даху. Вузол кріплення свій для кожного покриття: для металочерепиці й профнастилу одні рішення, для бітумної черепиці та шиферу інші. Кожне місце проходу крізь покриття закривають ущільненням. Чесне обмеження: на покрівлю в поганому стані панелі не ставимо.

Чому саме тут виникають проблеми
Сама панель клопоту зазвичай не завдає: рухомих частин немає, вона розрахована на дощ, град і вітер. Складнощі виникають там, де конструкція торкається покрівлі й де сходяться кабелі. Погано закритий отвір дає течу не одразу, а через сезон-другий, і шукати її доводиться вже разом із ремонтом стелі. Тому на вузлах кріплення й ущільненні не заощаджуємо.

Коли панелі краще ставити на землі, а не на даху

Дах підходить не завжди. Буває, що покриття старе й чіпати його до ремонту немає сенсу. Буває, що вільні схили дивляться в незручний бік, або їх просто замало під потрібну кількість панелей. Ще один випадок — покрівля складної форми, де між вікнами, димарями та вигинами не лишається суцільної ділянки. Тоді розглядають наземну конструкцію.

На землі панелі ставлять на окремий каркас з опорами в ґрунті. Для цього потрібна ділянка, яку протягом дня не затінюють дерева й будівлі, і яку не шкода зайняти: під конструкцією нічого не садять і не ставлять. Значення має й ґрунт — від нього залежить тип опор.

Наземний варіант має свою ціну: довша кабельна траса до будинку, земляні роботи й потреба захистити конструкцію від випадкових пошкоджень. Натомість обслуговувати таку систему простіше, бо доступ до кожної панелі вільний. Що вигідніше саме у вас, видно після огляду ділянки й покрівлі.

Часті питання про монтаж панелей

Технічно закріпити їх можна майже на будь-що, але це рішення проти себе. Панелі стоять на даху роками, і якщо покриття треба буде міняти, конструкцію доведеться демонтувати, а потім монтувати наново — це окремі роботи й окремі гроші. Тому спершу дивимося стан покриття й несучої частини. Якщо ресурс покрівлі добігає кінця, чесніше сказати про це до монтажу: спочатку ремонт, потім панелі. Часткові пошкодження іноді усувають локально, у зоні майбутнього кріплення, — це вирішується на місці.

Більшість способів кріплення передбачає проходи крізь покриття, і сама по собі ця дірка небезпеки не становить — небезпечним є неправильно закритий отвір. Тому кожен прохід має ущільнення, підібране під тип покриття, а місце кріплення обирають не де зручно, а там, де під покриттям є несучий елемент. На пласких покрівлях застосовують і рішення без наскрізних отворів: конструкцію не кріплять до основи, а притискають вагою. Чи підходить такий варіант, залежить від того, яке додаткове навантаження витримує перекриття.

Так, і це поширений випадок. Панелі ставлять під кутом на окремі опори, розвернуті в потрібний бік, а між рядами залишають проміжок, щоб вони не затіняли одна одну. Через це на пласкій покрівлі та сама кількість панелей займає більше місця, ніж на схилі. Окремо перевіряють, яке додаткове навантаження витримує перекриття та в якому стані гідроізоляція, бо саме її найлегше пошкодити під час робіт.

Так, і не лише з міркувань зручності. Біля країв і гребеня вітрове навантаження на панель більше, тому відступ від краю — частина розрахунку кріплення, а не побажання монтажника. Ще один резон — доступ: до кожного ряду має бути як підійти, щоб оглянути з’єднання чи зняти панель. Через ці відступи корисної площі завжди менше, ніж загальної площі схилу, і в розрахунку кількості панелей це врахують одразу.

Ні, вмикання — це ще не завершення. Після складання перевіряють полярність і опір ізоляції в колах панелей, налаштовують інвертор під ваш тип мережі та обладнання, а якщо в системі є акумулятор — перевіряють перехід на запас і повернення назад. Далі йде передача: показуємо, що підключено до кожної групи, як подивитися показання, що робити при повідомленні про помилку й на що дивитися після зими та сильного вітру.

Розкажіть про свою покрівлю і місце під обладнання

Знати тип кріплення чи товщину кабелю вам не потрібно — це наша частина роботи. Достатньо описати дах своїми словами й показати кілька фотографій. Наприклад:

  • Дах із металочерепиці, схили на південь і північ, поруч висока груша;
  • Покрівля шиферна, стара. Хочу зрозуміти, чи можна щось ставити зараз;
  • Дах маленький і складний, є вільна ділянка за будинком — може, ставити там;
  • Пласка покрівля на прибудові, знизу — котельня, туди ж хочу обладнання.

Відповідає власник та інженер VERTIKAL SOLAR. Спитаємо про покриття, схили, затінення та шлях кабелю до щита.